Замки Австрии :Герберштейн

Замки  Австрии  :Герберштейн(  Schloss  Herberstein)
Он  стоит  не  на  горе,  а  в  ущелье  на  резком  изгибе  бурной  горной  реки.  На  другом  берегу  стеной  высится  темно-зелёный  лес.  Картина  героическая.  
Замок  Герберштейн  является  одним  из  самых  известных  и  популярных  замков  Австрии.  Он  строился  в  течение  нескольких  веков,  вобрав  в  свою  архитектуру  элементы  готики,  барокко,  ренессанса.  Первый  камень  в  основании  замка  появился  в  XII  веке.  Изначально  на  его  месте  был  двухэтажный  дворец,  который  в  течении  следующего  века  достраивался,  а  уже  в  1290  году  замок  был  приобретен  семьей  Герберштейн.
       Герберштейн  —  замок,  расположенный  на  территории  австрийской  общины  Штубенберг,  недалеко  от  одноимённого  зоопарка;  самые  древние  части  замка,  изначально  называвшегося  «Хервигштайн»,  датируются  концом  XIII  века.  В  замковом  парке  находится  музей  скульптора  Бруно  Жиронколи;  сам  замок  используется  как  выставочная  площадка  для  временных  экспозиций  произведений  классического  и  современного  искусства.
       Он  стоит  высоко  на  склоне  скалы,  которая  круто  спадает  на  севере  —  в  долину  реки  Файстриц.  Крепостное  сооружение,  незаметное  на  расстоянии  и  труднодоступное  даже  сегодня,  расположено  в  стратегически  важном  месте  региона.по  сей  день  остался  неприступным,  величественным  и  непокоренным  замком  Штирии.  За  все  время  существования  крепости,  а  это  более  чем  8  веков,  не  было  случая,  чтобы  она  дрогнула  под  натиском  захватчиков,  и  ни  разу  на  ее  территорию  не  ступала  нога  неприятеля.
       Первые  упоминания  о  цитадели  относятся  к  XII  веку.  Тогда  она  представляла  собой  двухэтажное  сооружение  с  просторным  гостиным  залом  в  верней  части  и  тремя  арками  на  первом  этаже.  Расцвет  замка  начался  в  конце  XIII  века,  когда  он  перешел  во  владение  графов  Херберштайн  –  известной  австрийской  династии  дипломатов,  около  1400  года  замок  был  расширен  за  счёт  строительства  крупного  передового  укрепления  (посада),  в  которую  вошла  готическая  часовня  Св.  Екатерины,  построенная  ранее.
         На  протяжении  четырех  столетий  члены  фамилии  укрепляли  и  расширяли  родовое  гнездо,  привнося  в  его  архитектурный  облик  элементы  различных  стилей:  ажурную  утонченность  готики,  симметрию  ренессанса  и  пространственный  размах  барокко,замок  претерпел  несколько  расширений  уже  в  XV  веке,  а  в  середине  XVI  века  был  преобразован  в  жилое  здание  (родовую  резиденцию  Герберштейн)  —  перестройка  включила  в  строение  многочисленные  элементы  архитектуры  ренессанса.
         Начало  преобразованиям  положил  Отто  Херберштайн  в  1300  г.  На  территории  замка  появились  дополнительная  стена,  отдельная  башня  Бергфред  и  ряд  хозяйственных  построек.  Капелла  Святой  Катарины,  построенная  в  готическом  стиле,  украсила  крепость  в  конце  XIV  века.
       Считается,  что  оформлением  двора  занимался  архитектор  Пьетро  Антонио  Солари,  он  же  -  Пётр  Фрязин,  строитель  башен  Московского  Кремля.  И  это  -  не  единственное,  что  объединяет  графов  Герберштейн  и  Россию.
         В  течение  XV-XVI  столетий  комплекс  неуклонно  модернизировался:  его  окружили  крепостным  рвом,  расширили  внутренний  двор,  возвели      казематы  и  Пушечную  башню.
         Не  забывали  владельцы  и  об  обороне:  в  арсенале  крепости  хранились  разнообразное  холодное  оружие,  гранаты,  а  также  огромные  запасы  пороха.
           В  XVI  веке  был  создан  масштабный  «Рыцарский  зал»  (Rittersaal),  а  крепостной  ров  был  окончательно  засыпан.  В  середине  XVII  века  ансамблю  был  дополнен  двором  «Florentinerhof»,  построенном  в  итальянском  стиле;  до  конца  века  были  завершены  ещё  несколько  строений  комплекса.
       Окончательно  завершен  замок  был  в  XVII  веке,  после  того  как  по  распоряжению  Максимилиана  Херберштайна  были  построены  капелла  Святого  Георгия,  украшенные  фамильным  гербом  ворота,  и  устроен  Флорентийский  двор,  окруженный  двухэтажными  аркадами.
         До  сегодняшнего  дня  замок  продолжает  принадлежать  семье  Герберштейн  —  он  служит  им  жилым  домом  и  административным  центром.
Все  сооружения  комплекса  надежно  удерживает  каменная  плита,  которая  служит  ему  естественным  фундаментом.  Со  стен  крепости  открывается  колоритный  вид  на  окружающий  лес  и  ущелье.
Войдя  в  замок,  мы  первым  делом  попадаем  в  зал  с  семейными  портретами.
И  видим  там  портрет  самого  знаменитого  представителя  этого  семейства  -  Зигмунда  фон  Герберштейна.
Знаменитый  дипломат,  он  дважды  (в  1517-м  и  1526-м  годах)  побывал  в  России,  и  результатом  стала  изданная  им  два  десятка  лет  спустя  книга  "Записки  о  Московии".  Едва  ли  Зигмунд  предполагал,  что  тем  самым  поможет  и  далёким  потомкам  своей  семьи  уже  в  ХХ  веке.  В  1945  году,  когда  сюда  пришли  советские  войска,  командовавший  советской  частью  в  этой  местности  капитан  познакомился  с  графами,  и  они  показали  ему  свой  замок,  в  том  числе  и  этот  самый  портрет.  К  их  счастью,  капитан  успел  отучиться  в  МГУ  на  историческом  факультете.  "Неужели  это  тот  самый  автор  "Записок  о  Московии"?"  -  вскричал  он  и  тут  же  написал  приказ,  делающий  замок  неприкосновенным.
           Позже  Герберштейны  пытались  отыскать  его,  чтобы  поблагодарить  должным  образом,  но  узнали  лишь  то,  что  в  последующих  боях  капитан  пропал  без  вести.  Тем  не  менее,  к  русским  туристам,  как  нас  уверила  экскурсовод,  у  графов  осталось  особенное  отношение.
Галерея.Печная  дверца.  За  стенами  галереи  -  спальни,  и  их  таким  образом  отапливали,  не  тревожа  господ.
Парадная  часть  кончилась  -  замок  жилой,  так  что  туристам  показывают  совсем  немного.  Дальше  идём  по  подсобным  помещениям.  Вот  это  -  кухня,  и  ещё  в  первой  половине  ХХ  века  на  ней  готовили  еду.  Посуда  выкрашена  в  синий  цвет,  потому  что  считалось,  будто  он  отпугивает  мух.
В  следующих  комнатах  для  туристов  воссоздали  старый  интерьер.  Детская,  например.  Или  музыкальный  салон.
Клавиши  у  рояля  чёрные,  дабы  руки  играющих  на  нём  дам  выглядели  ещё  белее  и  эффектнее.
Здесь  когда-то  была  кладовая  для  мяса  -  вон,  под  потолком  сохранились  кольца,  куда  его  подвешивали  для  сохранности  от  крыс  и  мышей.  А  сейчас  тут  выставлена  коллекция  замкового  оружия.
           Спускаемся  в  подземелья.  Здесь  начинался  подземный  ход  -  какой  же  уважающий  себя  замок  без  него?  Не  знаю,  сохранился  ли  он  сейчас,  но  позже  хозяева  использовали  это  помещение  как  ледник.  Температура  там  соответствующая.  И  замковый  колодец.  Не  смотря  на  решётку  при  попытке  разглядеть  воду  голова  кружится.
Идём  к  выходу  через  двор  и  туннель  под  стеной.  Чучело  акулы  висит  там  с  незапамятных  времён  -  для  отпугивания  зла.
Ещё  раз  ворота  и  замок  на  фоне  гор...
     Интерьер  замка  так  же  роскошен,  как  и  его  внешний  облик.  Посетители  имеют  возможность  осмотреть  великолепные  парадные  залы,  арсенал,  галерею  фамильных  портретов,  экспозиции  австрийского  искусства.
         Помимо  экскурсий,  сегодня  замок  используется  и  как  место  для  проведения  конференций  и  выставок.
           В  замковом  парке  находится  музей  скульптора  Бруно  Жиронколи  (1936—2010),  являвшегося  до  2004  года  директором  «Bildhauerschule»  при  Венской  академии  художеств;  помещения  всего  замка  используются  Новой  галереей  Граца  и  Музеем  современного  искусства  Вены  для  временных  выставок  произведений  классического  и  современного  искусства.
Так  в  2002—2003  году  здесь  прошла  выставка  «Von  Waldmüller  bis  Schiele»,  а  через  год  замок  стал  местом  проведения  экспозиции  «Die  Welt  der  stillen  Dinge».
Музей  Жиронколи  владеет  самой  крупной  коллекцией  работ  скульптора  в  мире.  Он  был  открыт  для  широкого  доступа  в  сентябре  2004  года  в  собственном  здании:  на  площади  в  2000  квадратных  метров  здесь  были  выставлены  многочисленные  крупные  скульптуры  автора,  напоминающие  «футуристические  машины».  Часть  работ  из  коллекции  затем  была  выставлена  на  постоянной  основе  в  Вене  —  в  зале  «Gironcoli  Crystal»  в  комплексе  зданий  Донау-Сити.
Сад  Герберштейн  в  стиле  барокко
         Крепость  буквально  утопает  в  цветах:  на  ее  территории  разбито  4  сада,  каждый  из  которых  соответствует  определенной  эпохе.
Рядом  находятся  парк  со  знаменитым  Павильоном  Роз  и  действующий  с  XVII  века  зоопарк  Tierwelt  Herberstein,  где  обитает  множество  видов  животных  с  пяти  континентов.
Кроме  этого,  на  территории  замка  работает  музей  Геронколи  (Gironcolimuseum),  где  представлены  произведения  современного  австрийского  художника  и  скульптора  Бруно  Геронколи.
         Зверинец  в  графском  замке  находился  и  в  давние  времена,  а  сейчас  Грац  арендует  у  хозяев  под  зоопарк  часть  их  земли.  Те  охотно  сдают  -  увы,  времена,  когда  графам  Герберштейн  принадлежала  пятая  часть  земель  Штирии,  остались  в  далёком  прошлом,  и  из  всех  семейных  владений  уцелел  только  этот  замок.
http://www.burgen-austria.com/archive.php?id=420
http://herberstein.co.at/galerie/
https://travelask.ru/questions/988483-tierwelt-herberstein
Автор  -  Майя_Пешкова.  
Перевела  на  украинский  язык          30.12.19          13.31


Замки  Австрії:  Герберштейн  (Schloss  Herberstein)
 Він  стоїть  не  на  горі,  а  в  ущелині  на  різкому  вигині  бурхливої  ​​гірської  річки.    На  іншому  березі  стіною  височіє  темно-зелений  гай.    Картина  героїчна.
 Замок  Герберштейн  є  одним  з  найвідоміших  і  популярних  замків  Австрії.    Він  будувався  протягом  декількох  століть,  увібравши  в  свою  архітектуру  елементи  готики,  бароко,  ренесансу.    Перший  камінь  в  підставі  замку  з'явився  в  XII  столітті.    Спочатку  на  його  місці  був  двоповерховий  палац,  який  протягом  наступного  століття  добудовувався,  а  вже  в  1290  році  замок  був  придбаний  родиною  Герберштейн.
   Герберштейн  -  замок,  розташований  на  території  австрійського  товариства  Штубенберг,  недалеко  від  однойменного  зоопарку;    найдавніші  частини  замку,  спочатку  називався  «Хервігштайн»,  датуються  кінцем  XIII  століття.    У  замковому  парку  знаходиться  музей  скульптора  Бруно  Жіронколі;    сам  замок  використовується  як  виставкові  зали  для  тимчасових  експозицій  витворів  класичного  і  сучасного  мистецтва.
   Він  стоїть  високо  на  схилі  скелі,  яка  круто  спадає  на  півночі  -  в  долину  річки  Файстріц.    Кріпосне  спорудження,  непомітне  на  відстані  і  важкодоступне  навіть  сьогодні,  розташоване  в  стратегічно  важливому  місці  регіона.по  донині  залишився  неприступним,  величним  і  нескореним  замком  Штирії.    За  весь  час  існування  фортеці,  а  це  більш  ніж  8  століть,  не  було  випадку,  щоб  вона  здригнулася  під  натиском  загарбників,  і  жодного  разу  на  її  територію  не  ступала  нога  ворога.
   Перші  згадки  про  цитаделі  відносяться  до  XII  століття.    Тоді  вона  представляла  собою  двоповерхову  споруду  з  просторим  гостинним  залом  в  верхній  частині  і  трьома  арками  на  першому  поверсі.    Розквіт  замку  почався  в  кінці  XIII  століття,  коли  він  перейшов  у  володіння  графів  Херберштайн  -  відомої  австрійської  династії  дипломатів,  близько  1400  року  замок  був  розширений  за  рахунок  будівництва  великого  передового  зміцнення  (посада),  в  яку  увійшла  готична  каплиця  Св.  Катерини,  побудована  раніше.
   Протягом  чотирьох  століть  члени  прізвища  зміцнювали  і  розширювали  родове  гніздо,  привносячи  в  його  архітектурний  вигляд  елементи  різних  стилів:  ажурну  витонченість  готики,  симетрію  ренесансу  і  просторовий  розмах  бароко,  замок  зазнав  кілька  розширень  вже  в  XV  столітті,  а  в  середині  XVI  століття  був  перетворений  в  житлове    будівлю  (родову  резиденцію  Герберштейн)  -  перебудова  включила  в  будова  численні  елементи  архітектури  ренесансу.
   Початок  перетворень  поклав  Отто  Херберштайн  в  1300  г.  На  території  замку  з'явилися  додаткова  стіна,  окрема  вежа  Бергфред  і  ряд  господарських  споруд.    Капела  Святої  Катаріни,  побудована  в  готичному  стилі,  прикрасила  фортеця  в  кінці  XIV  століття.Вважається,  що  оформленням  двору  займався  архітектор  П'єтро  Антоніо  Соларі,  він  же  -  Петро  Фрязіно,  будівельник  веж  Московського  Кремля.    І  це  -  не  єдине,  що  об'єднує  графів  Герберштейн  і  Росію.
   Протягом  XV-XVI  століть  комплекс  неухильно  модернізувався:  його  оточили  кріпаком  ровом,  розширили  внутрішній  двір,  звели  каземати  і  гарматним  вежу.
   Не  забували  власники  і  про  оборону:  в  арсеналі  фортеці  зберігалися  різноманітне  холодна  зброя,  гранати,  а  також  величезні  запаси  пороху.
   У  XVI  столітті  був  створений  масштабний  «Лицарський  зал»  (Rittersaal),  а  кріпосний  рів  був  остаточно  засипаний.    В  середині  XVII  століття  ансамблю  був  доповнений  двором  «Florentinerhof»,  побудованому  в  італійському  стилі;    до  кінця  століття  були  завершені  ще  кілька  будівель  комплексу.
   Остаточно  завершено  замок  був  в  XVII  столітті,  після  того  як  за  розпорядженням  Максиміліана  Херберштайн  були  побудовані  капела  Святого  Георгія,  прикрашені  фамільним  гербом  ворота,  і  влаштований  Флорентійський  двір,  оточений  двоповерховими  аркадами.
   До  сьогоднішнього  дня  замок  продовжує  належати  родині  Герберштейн  -  він  служить  їм  житловим  будинком  і  адміністративним  центром.
 Всі  споруди  комплексу  надійно  утримує  кам'яна  плита,  яка  служить  йому  природним  фундаментом.    Зі  стін  фортеці  відкривається  колоритний  вигляд  на  навколишній  ліс  і  ущелині.
 Увійшовши  в  замок,  ми  в  першу  чергу  потрапляємо  в  зал  з  сімейними  портретами.
 І  бачимо  там  портрет  самого  знаменитого  представника  цього  сімейства  -  Зигмунда  фон  Герберштейна.
 Знаменитий  дипломат,  він  двічі  (в  1517-м  і  1526-му  роках)  побував  в  Росії,  і  результатом  стала  видана  ним  два  десятка  років  по  тому  книга  "Записки  про  Московію".    Чи  Зигмунд  припускав,  що  тим  самим  допоможе  і  далеким  нащадкам  своєї  сім'ї  вже  в  ХХ  столітті.    У  1945  році,  коли  сюди  прийшли  радянські  війська,  який  командував  радянської  частиною  в  цій  місцевості  капітан  познайомився  з  графами,  і  вони  показали  йому  свій  замок,  в  тому  числі  і  цей  самий  портрет.    На  їхнє  щастя,  капітан  встиг  відучитися  в  МГУ  на  історичному  факультеті.    "Невже  це  той  самий  автор"  Записок  про  Московію  "?"    -  скрикнув  він  і  тут  же  написав  наказ,  який  робить  замок  недоторканним.
   Пізніше  Герберштейн  намагалися  відшукати  його,  щоб  подякувати  належним  чином,  але  дізналися  лише  те,  що  в  наступних  боях  капітан  пропав  без  вісті.    Проте,  до  росіян  туристам,  як  нас  запевнила  екскурсовод,  у  графів  залишилося  особливе  ставлення.
 Галерея.Печная  дверцята.    За  стінами  галереї  -  спальні,  і  їх  таким  чином  опалювали,  не  турбуючи  панів.
 Парадна  частина  скінчилася  -  замок  житлової,  так  що  туристам  показують  зовсім  небагато.    Далі  йдемо  по  підсобних  приміщень.    Ось  це  -  кухня,  і  ще  в  першій  половині  ХХ  століття  на  ній  готували  їжу.Посуд  пофарбована  в  синій  колір,  тому  що  вважалося,  ніби  він  відлякує  мух.
 У  наступних  кімнатах  для  туристів  відтворили  старий  інтер'єр.    Дитяча,  наприклад.    Або  музичний  салон.
 Клавіші  у  рояля  чорні,  щоб  руки  грають  на  ньому  дам  виглядали  ще  білішими  і  ефектніше.
 Тут  колись  була  комора  для  м'яса  -  геть,  під  стелею  збереглися  кільця,  куди  його  підвішували  для  збереження  від  щурів  і  мишей.    А  зараз  тут  виставлена  ​​колекція  замкового  зброї.
   Спускаємося  в  підземелля.    Тут  починався  підземний  хід  -  який  же  поважаючий  себе  замок  без  нього?    Не  знаю,  чи  зберігся  він  зараз,  але  пізніше  господарі  використовували  це  приміщення  як  льодовик.    Температура  там  відповідна.    І  замковий  колодязь.    Не  дивлячись  на  решітку  при  спробі  розгледіти  воду  голова  паморочиться.
 Йдемо  до  виходу  через  двір  і  тунель  під  стіною.    Опудало  акули  висить  там  з  незапам'ятних  часів  -  для  відлякування  зла.
 Ще  раз  ворота  і  замок  на  тлі  гір  ...
   Інтер'єр  замку  так  само  розкішний,  як  і  його  зовнішній  вигляд.    Відвідувачі  мають  можливість  оглянути  чудові  парадні  зали,  арсенал,  галерею  фамільних  портретів,  експозиції  австрійського  мистецтва.
   Крім  екскурсій,  сьогодні  замок  використовується  і  як  місце  для  проведення  конференцій  і  виставок.
   У  замковому  парку  знаходиться  музей  скульптора  Бруно  Жіронколі  (1936-2010),  що  був  до  2004  року  директором  «Bildhauerschule»  при  Віденській  академії  мистецтв;    приміщення  за  все  замку  використовуються  Нової  галереєю  Граца  і  Музеєм  сучасного  мистецтва  Відня  для  тимчасових  виставок  творів  класичного  і  сучасного  мистецтва.
 Так  в  2002-2003  році  тут  пройшла  виставка  «Von  Waldmüller  bis  Schiele»,  а  через  рік  замок  став  місцем  проведення  експозиції  «Die  Welt  der  stillen  Dinge».
 Музей  Жіронколі  володіє  найбільшою  колекцією  робіт  скульптора  в  світі.    Він  був  відкритий  для  широкого  доступу  в  вересні  2004  року  у  власному  будинку:  на  площі  в  2000  квадратних  метрів  тут  були  виставлені  численні  великі  скульптури  автора,  що  нагадують  «футуристичні  машини».    Частина  робіт  з  колекції  потім  була  виставлена  ​​на  постійній  основі  у  Відні  -  в  залі  «Gironcoli  Crystal»  в  комплексі  будівель  Донау-Сіті.
 Сад  Герберштейн  в  стилі  бароко
   Фортеця  буквально  потопає  в  квітах:  на  її  території  розбито  4  саду,  кожен  з  яких  відповідає  певній  епосі.
 Поруч  знаходяться  парк  зі  знаменитим  Павільйоном  Роз  і  діючий  з  XVII  століття  зоопарк  Tierwelt  Herberstein,  де  мешкає  безліч  видів  тварин  з  п'яти  континентів.
 Крім  цього,  на  території  замку  працює  музей  Геронколі  (Gironcolimuseum),  де  представлені  твори  сучасного  австрійського  художника  і  скульптора  Бруно  Геронколі.Звіринець  в  графському  замку  знаходився  і  в  давні  часи,  а  зараз  Грац  орендує  у  господарів  під  зоопарк  частина  їх  землі.    Ті  охоче  здають  -  на  жаль,  часи,  коли  графам  Герберштейн  належала  п'ята  частина  земель  Штирії,  залишилися  в  далекому  минулому,  і  з  усіх  сімейних  володінь  вцілів  тільки  цей  замок.
 http://www.burgen-austria.com/archive.php?id=420
 http://herberstein.co.at/galerie/
 https://travelask.ru/questions/988483-tierwelt-herberstein
Автор  -  Майя_Пешкова.
 Переклала    на  українську    мову  30.12.19  13.31

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859739
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2019
автор: Тома