Я в Україні народилась
і зросла.
З її долонь я їла хліб –
пахучий, житній.
Вона мене за руку брала
і вела
В далекі мандри
обшири блакитні.
Вона мені
відкрила музику дощів,
Навчила мову
лугу й лісу розуміти,
Іти в політ
у час нічний, немов хрущі,
І малювати на снігах
гаряче літо.
Я її радість
в скриньки кидаю усім,
А біль її
промінням серця розбиваю.
Її майбутнє
бачу в славі та красі.
І славень гучно їй
і впевнено співаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)