Торкаюсь твоїх струн із сьогодення,
Сміливими думками сподівань
І лавою по венах одкровенням
Течу з надій , з розбурханих бажань,
Що все як хочеш, може ще здійснитись.
Спокусою торкаються вуста
Із справжності, ти можеш зупинитись,
Ну нащо потаємності лічба?
Із цих краплинок вічності ,із часу,
Як я вже твого серця доторкнулась
Шкода лишень, що ти цього не бачиш
І я в тобі не більше, ніж минуле ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859796
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2019
автор: Квітка))