ТИ вірив у чудо
І вгору до неба злітав,
Нарвавши зірок
Повні жмені,
В кишені
Складав
На майбутнє
Вірші.
І хоч вони інші,
Не такі,
Як були:
Жорстокі,
Колючі,
Болючі,
Усі
Ці слова
Ти напишеш з любов'ю.
Бо тільки вона
Ще тримає тебе на плаву.
І хай зараз сніг,
І холодна зима,
Птахи не співають пісні,
Й на гілках
Колихається сон…
Ти знову
вдивляєшся в неба пітьму
Й ще бачиш, що щось
МерехТИть.
© Богдан Кухта
2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859977
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2020
автор: Kukhta Bohdan