А серденько живе –
до того краю рветься,
де Маминих пісень
звучить дзвінка струна...,
з-за тину вигляда,
веселая вона...
Мій неслухняний чуб...,
шістнадцять там..., здається...
Весна. Буяє все –
ці запахи дурманять...
Весь обійняти світ
і Місяць в небесах.
Зостатись назавжди,
де стелеться краса.
...А сталось так, як є
і що нас в даль так манить?...
02.01.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860034
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.01.2020
автор: Променистий менестрель