Оксамитовий джміль, золотисте опліччя*,
Як тягуче виводиш чарівною струною!
Ти чому залітаєш в житло чоловіче
І неначе сумуєш зі мною?
За вікном теплі дні, золоті швидкоплинні,
Непомітно і тихо минають вони,
Політай, погуди - і в сухій конюшині,
На поду́шці червоній засни.
Не дано́ тобі знати думи людської,
Що давно вже пустіють поля...
Забере скоро вітер холодний з собою
Золотого сухого джмеля!
* опліччя - металеві пластини, які захищали
плечі воїна древньої Русі в бою.
О.Кононенко "Українська міфологія. Зброя. Ритуали. Обереги."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860206
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2020
автор: Колосок Олександр