зринає апатія в центрі зіниць
відлучує Всесвіт
від таємниць
Шляху Молочного
і горілиць
вкладає
ой люлі
коле стернею
зелена трава
боляче ріже думок тятива
ціляться в небо
ревінням
слова
з швидкістю кулі
в люстрі небесній
відбиток пожеж
кислої магми
у дзеркалі треш
блискавок в травах
із попелу веж
не відродити
палить образа
дощів муліне
прозріння вплітає
в життя гобелен
крізь товщу граніту
Любов
проросте...
шшшшшшш
блиском
в зіницях
кристалу
солі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860232
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.01.2020
автор: Серафима Пант