Погасимо свічки, щоб не коптіли,
Був би асфальт… Забудем про хрести.
Проспектами катів, уже без віри
В минуле у безпам’ятстві піти...
Хай пам’ятники в ряд, яка різниця?
Убивцям нації, чи й ще кому?
Освітимо дороги до в'язниці
І напрямки в Сибір, на Колиму.
Зруйнуємо церкви, надгробні плити,
"Братам" наші герої - вороги.
І будемо піснями сльози лити,
Співати про сумне завжди могли.
Пробачимо усе - війну, наругу,
Забудем мову, буде в нас "язик".
Збудуєм Україну іншу, другу,
Щоб дух свободи вивітрився, зник.
Для мене, українця, є різниця,
Не хочу, не однаково мені.
Комусь Росія мила, навіть сниться,
А я Європу бачу вдалині.
2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860263
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2020
автор: Олексій Тичко