Минається цей Рік із осадом гріховним,
Та сніг з дощем ні краплі не брехун повік:
Він тає день до дня поразками геть повним,
Чим календар псує й змиває в Лету рік...
Брехунчик і нікчема, хуткойду́чий піший,
Рік обіцяв в путі буть чесним, без вини!
Посла́нець, трубадур, опудало і ліший,
Весь час казки́ складав, що вже нема війни.
Але людина до нулів відноситься покволом,
Йому давай контракт, де наяву боржок...
Рік молодецький був, а помирає кволим,
В пилинки обертаючи сторіч пісок.
І ми, дружище мій, ступаєм по спіралі,
Де гвинтики виковує звіздар чудний.
Часи нас віднайшли, у вузлик зав'язали,
На нитці долі зустрічаєм Рік Новий!...
Оригінал
Год
Уходит этот Год с осадком прегрешений,
но снег, партнёр дождя, ни капельки не врет:
он тает день за днем, и в сумме поражений,
испортив календарь, смывает в Лету Год...
Врунишка, обормот, быстроходящий пеший,
Год обещал в пути быть честным, без вины, -
посланник, трубадур, он пугало и леший,
и сказку сочинял, что нет уже войны.
Но человек к нулям относится с прохладцей,
ему давай контракт, где наяву должок...
Год был молодцеват, а умирает старцем,
в пылинки превратив столетия песок.
И мы с тобой, мой друг, шагаем по спирали,
где винтики кует небесный звездочет.
Нас времена нашли и в узелок связали,
на ниточке судьбы встречаем новый Год...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860265
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2020
автор: Юрій Шибинський