Моя маленька бабуся господарює біля печі,
В гладишці тепленьке молоко перероджується в сир...
На дворі не вщухає кудлата хуртелиця
В хаті пахне медом,ялицею та Різдвяним дивом
Моя маленька бабуся готує в горщику кутю,
Так дбайливо помішуючи дерев’яною ложкою,
На це тихе дійство споглядають ікони в кутку,
І так стає дивно-світло від цього надвечір’я Божого.
Бабця ступою товче мак, готує горіхи з медом
Я дістаю стару глиняну миску в розписи...
Багряним,морозним заходом прощається небо
Хуртовина вечір загортає сніжними косами
Перша зірка зійшла, бабця Господу молиться
Така маленька,світла, в уквітченій хустці
І хата наповнюється дивом спогадів
Дитинства,тепла крізь вогники в грубці.
Моя маленька бабуся обіймає мене ,
Пригортає в долонях зажурене серце.
І вмить вже й не так все навколо болить
Стає тихо,спокійно ,легесенько,легко…
Моє Різдво в надвечір’ї де біліє хата,
Там на порозі стрічає з дитинства колядка
Маленька бабуся готує Вечерю до свята,
А в кутку крізь ікони, жевріє лампадка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860279
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2020
автор: Tetyana_Shulga