вдивлялася у мертву воду наче,
схилялася вербою врода та,
сльоза тягуча / воскова / гаряча
втекла зі шворки срібного хреста_
>
вуста шептали шелестом молитву,
на відстані руки пітьма свічада_
повільні переливи оксамиту,
брудних бажань розгадані шаради_
>
на біле полотно троянда в’яла_
крилаті тіні крик ковтнувши щезли
в глибокому холодному порталі
злякавшись блиску місяця на лезі_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860289
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.01.2020
автор: Ки Ба 1