Ой, зачарувало мене небо:
Влітку синім, взимку голубим.
Кращих кольорів мені не треба,
Скористаюсь кольором таким.
Розфарбую проліски я синім,
А фіалки – ніжно-голубим.
І заграє у весняній днині
Незабудка символом простим.
Влітку синім море розмалюю,
Голубими хвильками заллю,
І блакитну яхту пришвартую –
Подорожі морем я люблю.
А під осінь паничем зав’ється,
Голубими квітами, паркан.
В синім небі птаха одізветься,
Затанцює пристрастно дункан.
Ось зимові кольори блакитні
Зафарбують полотно й шибки.
Сині візерунки, оксамитні
Ляжуть на святкові рушники.
Ой, зачарувало небо синім,
Зорями блакитними вночі.
І дарує колір цей донині
Чистоти і святості ключі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860339
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.01.2020
автор: Ія Намачинська