Вона стоїть і плаче й плаче, плаче,
Близь цього розтриклятого вікна.
Ніхто тебе не знає , та й тим паче,
Стоїш в кімнаті зараз ти одна.
.
Ніхто не зрозуміє , не зголубить,
І щось ще й виривається з душі.
М‘ясник любові зі шматочків робить ,
Із серденька котлетки, біляші.
.
На кухні нещастя вже майже все є:
Артерії, жилки і хрящики .
З венозної крові подасть олів‘є,
Із нервів накрутить калачиків.
.
Йому неважливо, що тобі може боляче,
Налітайте, любі гості, на їжу гарячу.
Для вашої кухні потрібно знеболюючих,
Обережно, не вдавіться, пиріжки - із плачу..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860393
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2020
автор: hataserovodoroda