Летить в небі хмареня
біле, чисте навмання,
ще й трішки кудлате,
летить понад хати.
А куди воно спішило,
може дощику хотіли
поля, клумби і ліси,
повні жовтої краси?
Вітер хмареня ганяв,
ще і інших підганяв
і зганяв овечки-хмари
до небесної кошари.
Як багато їх збереться
і хмарина розростеться,
отоді буде і дощ
для садів, лісів також.
Із малого хмареняти
не слід дощику чекати,
а як буде хмар – юрма,
то буде з дощем земля.
15.11.2019-5.01.2020
Світлина автора.
Парк імені Т.Г.Шевченка
Івано-Франківськ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860407
Рубрика: Байка
дата надходження 05.01.2020
автор: Светлана Борщ