Коли прийдеш під яблуню у сад,
Що скинула до ніг свої наливи,
Чи не покрутиш яблуко в руках,
Відкинувши оте, яке червиве?!
Утім і в тих, що зовні наче,
Лисніють сонцем вистиглих боків,
Буває в серце заповзло хробаччя,
Яких ласун уникнути хотів.
І гіркота коли його надкусиш –
Це гіркота байдужих сподівань,
Як загірчить – то виплюнеш і впустиш,
Покрутиш інше, що лежить ось там.
Чи так важливо, яблукам, що з’їж,
Стинати серце опустивши ніж?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860503
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2020
автор: Володимир Каразуб