Природа лукава, щось смуту велику надумала.
Не справжню білокрилу Зиму привів до нас Дід Мороз.
Старенька і горбата, а в погляді туманна суміш.
Обіймища зволожені, ходить без холодних погроз.
На бабі полатаний кожух і чоботи подерті,
На голові хустка дірява, волосся сиве стирчить.
Байдужість в очах: ось далі пустельні, ось голод гряде.
Земля зголодніла за снігом, тільки чомусь ще мовчить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860719
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2020
автор: Маг Грінчук