Випав перший сніжок -
Хочеться кохати!
Заведу свій драндулет
Тай помчуся з хати!
Завірюха мете…
Вітер в вуха свище…
Не підводь мене, браток,
Лети – драндулище !
Лети, орле мій, лети –
Не страшні нам ями!
Загорілася любов
Восени між нами!
Що нам куці, сірі дні,
Що морозні ночі?
Серце, наче той вогонь,
Кохатися хоче!
Проскочили через луг,
Залишилась річка…
Он на річці маячить
Кладка невеличка!
Розігнались зо всіх сил,
Стрибнули на кладку…
Драндулет мене підвів –
Не зробив зарядку!..
Душ, як в річці прийняли,
Зуби цокотіли,
Перехтілось кохати –
Не було вже сили…
Драндулет мене підвів
Дав таку осічку!
Взяти силою не зміг
Малесеньку річку!
Тягну вгору драндулет
Нічого сказати…
Який дурень зимою
Захотів кохати!
Драндулет мене підвів,
Ну його до бісу !
У курник його загнав,
Сам на піч залізу,
Відігріюсь на печі,
Не сумуй, мій орле –
Подрімаєм до весни –
Кохання підожде!
Он сміється пів села!
Смійся, добрий люде…
Перемелеться хай все –
Любов кріпка буде!
Відігріємо боки -
До тебе загляну…
Будем разом творити
Кохання оману!
В.Ф.- 22.12.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860740
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 09.01.2020
автор: Веселенька Дачниця