За рогом дня зітхає вечір.
Дрижить під шкірою снігів,
Холодний простір. Зір предтеча,
В верхах незайманих світів.
Регістри значень помарніли.
Ми вдвох за гранню (льоду, скла?)
І тільки тіло ділить з тілом,
Незримі клаптики тепла.
І тільки загадкова книга,
Твоїх нечитаних очей,
І небо кольору індиго,
І щастя від простих речей…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2020
автор: Стяг