**

Учора  ще  бажала  танцювати,
У  вальсі  квітів  світла  бути  примою.
Сьогодні  –  глибоченний  в  серці  кратер:
Струм  бурштину  із  надр  душевних  вимито.

До  того  як…

Леліяла,  плекала
Похмуре  небо  весен  сподіваннями,
А  нині  –  замели  свідомість  втрати,
І  сотні  друзок  зір  січневих  ранили.

Цундравий  настрій  просить  утішання  –
Слід  босоногий  кров’ю  неба  мічений.
Дорога  смерті  –  п’ять  хвилин  здіймання.
Жахіття.  Вибух.  Сльози.  Крики  відчаю.

Учора  ще…
Сьогодні…
Завтра…
Боже,
Дай  сили  рідним  біль  пекучий  знести.
Хай  погляд  в  небо  душу  не  тривожить  –
Там  вічний  спокій,  облавок  блаженства
Царства  Небесного!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860794
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2020
автор: Серафима Пант