Коли засинають зорі
У передранковій млі
І небо ще не прозоре
Наблизиться до землі,
Тоді сонце проглядає
(Краєчок неба в крові),
Краплинки роси спадають
І губляться у траві.
Зажмурили зорі очі,
Щоб виспатися за день,
Хмаринок застигло клоччя,
Десь біле, а десь руде…
Аж ось промінець яскравий
Стрілою все пронизав,
Й розквітли вгорі заграви.
Ще вітер не колисав
Ні верб, що понад водою,
Ані густий очерет.
А марево над водою
Писало воді сонет.
15.12.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860795
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2020
автор: Ганна Верес