Зустріла однокласника. Біда.
Коли встиг, вжився в роль старого діда?
Можливо я смішна, що молода.
Років не відчуваю, де це діти?
Сутулий, мішкуватий якийсь весь.
Минулим тішиться, аж стало страшно:
А п’ятдесят якщо ще проживеш?
Залюбиш всіх своїм позавчорашнім.
Людина завжди оправдає лінь.
До двадцяти – малий, старий у сорок.
Відмазок не шукай. Вставай і дій,
Бо завтра пилом стане душі порох.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860822
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.01.2020
автор: Пісаренчиха