Ти знаєш - багата, багата.
Послав же дарунок цей Бог.
Чи вміємо ще ми кохати -
хотів перевірить обох.
О як за любов цю я вдячна!
О чари які почуттів!
Було і захопливо, й лячно:
ти душу мені відігрів.
І хоч того щастя так мало:
краплинки, піщинки, крихти.
Як сонце для мене сіяло!
Яким золотим був же ти!
Осяяння ці неймовірні,
і серед зірок лише ми.
Закон для обох - віра й вірність.
Стають лиш в любові людьми.
Холодна зима править балом.
Заплакана віолончель...
Я дуже тебе покохала.
Приснися мені ще і ще.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860858
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2020
автор: Валентина Голубівська