Злітати легко та нажаль
Приземлення для нас не буде.
Лише безмежна тиха даль,
Розіпне просторові груди.
Складний віраж, за ним піке
За що…Навіщо… Яким чином…
Буття коротке та крихке
Наповнене гірким полином.
Не досягнули ми землі.
Приречені повік літати.
В пустельній мороку імлі
Тужливою луною стати…
Замовк двигун мрійливих дум
Покинули межу радарів
Залишився ледь чутний шум
Від крил загублених Ікарів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860908
Рубрика: Присвячення
дата надходження 11.01.2020
автор: савко