Мені байдуже. Занадто банально -
ви італієць,чи ви африканець.
- На чашечку кави? Може на танець?
Сміливо, вперед! Усе ж віртуально.
...Шукаю людину. Нащо, для чого?
-Та просто, щоб знати, чи справжні ще є,
щоб втихомирити трохи тривогу,
яка вже щоднини на сполох все б'є.
Так совісних мало. Мало цікавих.
Павук павутину всесвітню плете.
Шукаю правдиву і нелукаву
людину із серцем, яке - золоте!
І вам кажу, невгамовні пліткарки,
охота мені лише по-го-мо-ніть.
Серед підлоти й воронячих каркань-
шукаю загублене серед століть.
Хворіють країни і континенти.
Це не важливо, якої ти раси,
і скільки доларів є, компліментів.
Важливо одне лиш - душі окраса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861012
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2020
автор: Валентина Голубівська