Тихо падає сніг,
якось так винувато.
Не байдуже мені:
я ж очікую свята.
Запах ніжно-п'янкий.
Все духмяно-красиве.
День незвичний такий:
я ж очікую дива.
Вечір думи пряде,
він мені суголосний.
Той до мене не йде,
за ким серце голосить.
Він про мене забув.
Сумовита соната...
В долі радість-табу.
Пада сніг винувато.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861060
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2020
автор: Валентина Голубівська