Перегортаю сторінки життя,
Потріскані від часу і від болю,
Мо’, й не була улюбленим дитям
Я в долі власної, а може, і у Бога,
Але я знаю, що таке життя:
Випробування це душі і тіла,
Де мало бува радощів, звитяг,
Й людей нема, що щастя б не хотіли.
І хоча шлях, намічений згори,
Де ти гравець і на чужому полі,
Все дно висоти мрієш підкорить,
Що ставить на путі для тебе доля.
Читаю між рядками сторінок:
Людська душа вмирає без любові.
Життя ж – із щастя і журби вінок.
Чом, доле, розминулись ми з тобою?
8.01.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861094
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2020
автор: Ганна Верес