Твоя шкіра,мов ніжний шовк
Твої губи – червоні маки
Поцілунком береш у полон
Від кохання готовий згорати
Є між нами жаги вогонь,
Є між нами шалена пристрасть
І думок напівсонний тон
Силуетів магічна близькість.
Я купаюся в струмках ніжності,
Нічне небо всіяне зорями,
Твоє тіло таке спокусливе
Кличе лицаря безборонного .
Від волосся до ніг цілована
Ти гарячими поцілунками.
Звучить в темряві,ніби золото
Шепіт твій: « Я люблю тебе!»
А на ранок ніхто не знатиме
Як це ліжко коханням дихало
В сірих буднях усе однаково
Та від цього нікуди дітися.
12.01 .2020 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2020
автор: Ігор Козак