Часу, буває, хочеться

Десь  нагорі  паралелі  стають  овалами.
Пливе  горизонт,  натягує  троси.  
Реальність  -  немов  колиска.  
І  час  перешіптує  з  хмарами.
І  каже,  що  дуже  високо.  
І  каже,  що  хоче  залишитись.

І  часом  стає  так  солодко
Кохатися  в  сонячних  косах,  
Блукати  гірськими  хребтами.
І  Часу,  буває,  хочеться  
Шукати  сенси,  
Або  танцювати  з  птахами.  
Шукати  себе,  
Перестати  ходити  лінійно.  
Бавити  чиєсь  волосся.
Піти  назад,  піти  до  схилу,  
Або  й  обертатись  постійно.  
І  Часу,  буває,  хочеться
Ламати  усі  закони.
Піти  вертикальними  осями.  
Ходити  синусом.
Перетинати  кордони.  
Або  й  зупинитись.  
Назовсім.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861174
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2020
автор: Комета