Боса ніч, серце латане клаптями чорними,
Поміж слів причаїлася тиші струна.
Розкажи, як до тебе ходою мінорною
Йде вона і очима довкіл поглина.
Розкажи, як шукаєш розради у темряви,
Хміль душі, виливаючи вікнам німим,
Щедра мить, зорі сходять коштовними зернями,
Завтра день знову прийде у світ молодим.
Завтра сіль стане вже не такою солоною,
Ночі диск перекотиться за океан.
Розкажи, як печуть розміновані спомини,
Битим склом застрягаючи в давності ран.
Ніч мине босоногим дівчам розциганеним,
Сонця сік розіллється, не знаючи меж.
Ти прислухайся - Хтось за захмарними гранями
В твоїй долі дописує: "Ще проростеш..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861344
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2020
автор: Ірина Кохан