Вечірній ліс… Здається верховіття
Торкнеться місяць, що на тлі повис.
І пензлик неба пише зорі світлі,
Запалює вогнем порожній світ.
В’ються стежки й у темряві зникають.
Стомився грати світовий театр.
Десь за глибоким синім небокраєм
Завершується знову зорепад…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861400
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2020
автор: Тетяна Глінчук (Ващук)