Двері відчинені настіж:
Гей, подорожній, заходь.
Ждуть простирадла прим’яті,
Мов поцілунку жде рот.
За́йде такий от неквапно,
Позалишає сліди
Та заплямовані лапи
Витре об душу, гнідий.
Нащо, мовляв, прочиняла,
Кликала палко в альков?
Посмішка скресне зухвала,
Візьметься кригою знов.
Грюкнуть слова на прощання,
Протягом різко подме́.
Спроба невдала остання
Вцілить у серце саме.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861523
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2020
автор: Оксана Дністран