Задерті носи

Не  вистачає  сніжної  краси,  і  без  морозів  якось  нам  не  смачно,  чим  вище  задирає  хтось  носи,  тим  нижчі  їхні  душі,  однозначно!  Поповнюються  скрізь  хвальків  ряди,  це  посередні  в  більшості  чинуші,  які  носами  тягнуться  туди,  куди  не  доростають  їхні  душі!  Вони  ганяють  й  гавкають,  як  пси,  самооцінка  десь  під  небесами,  куди  не  треба  сунуть  всі  носи,  душі  низькі  з  задертими  носами!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861585
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.01.2020
автор: Олег Князь