забудуться дотичні імена_
розв’яжуться вузли _
спороховіє
пустого Я облуда кам’яна,
неначе німб під поглядом повії_
>
заплаче вітер_
понесе в степи
холодний попіл мрій, гіркий до щему_
впадуть хрести і соляні стовпи_
залишиться лиш присмак чорнозему_
>
зів’ялий мак, що тріпотів в очах -
єдина відповідь на зайві запитання_
не перша_
не єдина_
не остання_
навгад задута реготом свіча_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861592
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.01.2020
автор: Ки Ба 1