Не заходь, не питай, не дивись…

Не  заходь  до  мене  на  сторінку,
Не  кидай  туди  квіти  барвінку,
Долі  весь  вінок  сплела  сама…
У  полоні  може  мрій  блукаю,
Те  кохання  більше  не  чекаю,
Бо  тепер  мій  брід  життя  -  зима…
Пр.
Солодко  мені  чи  гірко,-
Почуттів  геть  згасла  зірка,-
Не  втрачай  більше  часу  дарма…
Так  казати  не  годиться,
Та  мої  це  таємниці,
Навкруги  хоч  світ,  а  хоч  пітьма…

Не  питай,  як  майже  вік  прожила,
Де  була,  а  чи  когось  любила,
Згадувала  юності  чи  злет…
Не  скажу,  повір,  тобі  ні  слова,
Чи  погано  було,  чи  чудово,
Який  доля  видала  білет…
Пр.
Чи  ходжу,  а  чи  літаю,
Лаю  себе  чи  вітаю,
Чи  будую  плани  наперед…
Чи  гірчило  -  солодило,
Річка  життя  грізна  –  мила,
Та  чи  сіль  у  ній,  а  чи  то  мед…

Не  дивись,  чи  змінені  світлини,
Що  зі  мною  роблять  роки-днини,-
Не  дізнаєшся  про  це  ти  всеодно…
Чи  чорниця  я,  чи  чарівниця,
Чим  живу  я  днем,  вночі,  що  сниться,
В  двері  заглядає  хто,  вікно…
Пр.
У  темницю  чи  світлицю
У  провінцію  –  столицю
Де,  який  у  мене  кругозір…
Лагідне  життя  –  жорстоке,
Шлюбне,  а  чи  одиноке
Долі  завдяки  –  наперекір…
16.01.2020р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861733
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 18.01.2020
автор: Єгорова Олена Михайлівна