Не йди!
Благаю тебе не йди!
І моє серце не відпусти!
І навіть коли я буду від болі, у злості кричати вночі ...
- Йди!
Ти тільки не йди!
Лише не йди,благаю...
Бо то не я!
Бо то душа кричить, від болю і від жалю !
Як любиш, то просто обійми!
Та не відпусти!
Благаю...
Лише послухай своє серце!
Поглянь в мої очі яскраві!
Що бачиш ти в них?
Те що розгледіти зміг , то все навіки твоє!
Не йди!
Благаю тебе, тільки серце моє не відпусти!
Бо як відпустиш, то воно помре!
Лихої долі, без тебе воно не витримає .
І як любов твоя осліпне, чи мене...
Від тяжких днів життя вона зупиниться.
І піде в забуття !
Поглянь знов в мої очі яскраві!
Послухай як б'ється серце у скронях!
Як подих завмирає!
Коли я поряд з тобою!
Бо справжня любов не вмирає!
Вона або є спочатку,
Або її і потім немає!
© Ольга Коваленко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2020
автор: Myosotis