ОРИГІНАЛ:
Белеет парус одинокой
В тумане моря голубом!..
Что ищет он в стране далекой?
Что кинул он в краю родном?..
Играют волны — ветер свищет,
И мачта гнется и скрыпит…
Увы! он счастья не ищет
И не от счастья бежит!
Под ним струя светлей лазури,
Над ним луч солнца золотой…
А он, мятежный, просит бури,
Как будто в бурях есть покой!
🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊🌊
МІЙ ПЕРЕКЛАД:
Біліє вітрило на самотині
В блакитнім тумані морів.
Що він шукає там, на чу́жині ?
Що кинув на рідній землі ?
Там вітер легенько хвилі гойдає
Щогла гнеться і скрипить...
На жаль, він щасття не шукає.
І не від щасття він біжить.
Під ним струмок ясни́й, блакитний,
А зверху - промінь золотий...
А він, бунтівно, просить бурю,
Так, наче спокій лиш у ній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2020
автор: StoneSoul