Фенікс
вірш 2
Не минає день без радості й любові,
поки чути спів душі у кожнім слові,
хай журба мій світ цілком фарбує сірим
- щастям маю те, що залишилось білим.
Не минає ніч годинами безслідно,
з нею бачу сни або працюю плідно.
Місяць за вікном зірками мрії втілив,
щоб я у пітьмі у щастя своє вірив.
Не минає мить без зустрічей приємних
і без почуттів взаємних і таємних,
хай мене ніхто в житті не покохає
- щастям маю те, що жити надихає.
Коли сум впаде на мене, як прокляття,
то відчувши біль я спалахну багаттям.
Вигорю ущент і попелом зберуся
і душею знов своєю оживуся.
Малювати дні, як їх малює сонце,
дивлячись на світ ласкаво із віконця.
Сіяти зірки думками в темні ночі,
може щастям їх хтось бачити захоче.
Віктор Цвіт 08.01.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861859
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.01.2020
автор: Віктор Цвіт