Життя могло б і продовжитись,
Навіть, зламавшись на згині.
То й що? Чи варто морочитись,
Що небо уже не синє,
Що сонце – це кулька зібгана,
Жовтава і трупно-блякла,
Зозуля,в сильце упіймана,
На першім же «ку» заклякла?
Життя могло б і продовжитись,
Без снів, поривань та смаку,
Не хлюпати, не куйовдитись,
То й біс із ним, мother fucking.
Нема кохання продажного?
Завжди є на продаж тіло.
Впліталося б декупажами
Життя, мов смола на біле.
Життя могло б і продовжитись…
Продовжитись? Чи… Скінчитись?
Вже не літати, а повзати,
Коритися і миритись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861970
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2020
автор: Котигорошко