Повір мені, що я на себе злюсь.
Про це тобі не розповім ніколи.
Любов, живу якою і боюсь,
Жевріє в серці ще з порога школи.
Здавалось би ну, що за почуття?
В юнацькім віці все таке мінливе.
А є дорослі правила життя,
Вже не такі рожеві та щасливі.
Любов доросла інша, але та
Така тендітна, ніжна і вразлива,
Вона безгрішна, чиста і свята
І я живу під впливом цього дива.
20. 01. 2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862034
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2020
автор: Мирослав Вересюк