Все життя моє– одна мить
І таке воно швидкоплинне
Ось для мене перший дзвоник дзвенить
А тепер і останній вже лине
Чим дорослішим стаєш
То все більше розумієш
Як для тебе важлива родина
І батьківська ота хатина
Станеш сльози свої витирати
І згадаєш і тата і мати
Їхні напевно єдині усмішки
Рученята покриті зморшками
І згадаєш щасливі хвилини
У своїй незабутній родині
Стане тіло битись в конвульсіях
Стануть в мозок битись ілюзії
І тоді ти зрозумієш , як для тебе важлива родина
Та одна, така незамінна
Та домашня хатина
У якій один сміх тільки лине
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862047
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2020
автор: Поетеса 🤭