Інколи бажається збагнути
Навіщо нам дано життя?
Щоб про кохання не забути
У краще віра в нас була
Відпустили прикрощі сталеві
І відчай рухав вдалечінь
Лилися сльози кришталеві
Але була у житті ціль
Кохання в серці залишилось
Воно пройде через віки
Одна душа лише втомилась
Немов танцюючі зірки
Щастя повернеться колись
Оживе душа молода і зрадіє
Довгочекана настане мить
Останньою помирає надія
Загоряться у чистім небі зірки
Усіх весняні промені зігріють
Будуть завжди коханими жінки
І збудуться всі наші мрії
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862093
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2020
автор: Валентина Ярошенко