Пам’ятаю тебе, Герою
І тебе, і тебе, і тебе…
Душі ваші святого покрою,
Та незламний, мов хрест, хребет.
Пам’ятаю: дими та кулі,
Рани, сльози, синівську кров.
Крила в вас, а у тих – ходулі
Та коріння від рабських оков.
Маю мітки від вас на серці,
Маю хусточку із сивини.
Ви за мене вмирали в герці,
Хоч не рідні, а – рідні сини.
Пам’ятаю усіх Героїв!
І допоки на цьому світі –
Я не маю більшої зброї,
Щоби вас боронити, діти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862211
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.01.2020
автор: Шостацька Людмила