Моя свідомість живиться в фастфуді,
Тамує голод піцою думок...
Немов навмисне бариться в облуді
Й задовольняє "колою" ковток.
Немає місця вишуканим яствам
І хтінь шукати істину в вині.
Не сум від знань, як у Еклезіяста...
Судомні дні, прісні́ безликі дні...
Три крапки замість точної, твердої...
Слова невлучні і мовчання — мідь
Часи рутини, ледве не застою,
Де кволу музу наздогнав ведмідь
Чим їй допомогти, як врятувати,
Коли мій генератор "са марш па"?..
Діждатись ночі і лягати спати,
Хай сни все "розрульовують", па-па!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862269
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2020
автор: Ніколя Петрович