найнижчі з можливих вібрацій,
найтяжчі з уявних гріхів,
повільні воронячі танці
між титрами вицвілих снів_
>
спаплюжені криком розмови,
байдужість зворотнього ліку,
в калюжі пірнають підкови
злих посмішок з вибитих вікон_
>
самотні розхристані тіні,
скорботні нічийні обличчя,
ховати під кригу насіння,
в'язати вузлом протиріччя_
>
уяву плекаючи хвору
купатися в попелі міфу,
сумлінно штовхаючи вгору
намолений камінь сізіфів_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862334
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.01.2020
автор: Ки Ба 1