Знов сонце на небі без хмар,
Роса ранкова висихає знову.
Вбирає осінь кольору обнову,
Вороняче сухо чуєтся каррр.
Сухе повітря під світлом фар,
Пасовище не втілить корову.
Мисливці хутко почали лови,
Лиш никне сизий туману пар.
Ріка спокою хвилями заніміла,
Манить багряне, впале листя,
Трава без води,-геть обімліла.
Прагне води калини намисто,
Пейзаж хоче аби його полило,
Кашлем авт дощі кличе місто.
(Сонет)
28 вересня 2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862525
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 25.01.2020
автор: Володимир Кепич