Білим цвітом захурделила весна,
Вона в вітер так закохана була.
Він її то обнімав, то цілував,
То у парі з нею в вальсі танцював.
Весна ніжно посміхалася йому,
Дарувала цвіт - кохання милому.
Ти коханий, найдорожчий тільки мій,
Дуже сумно й одиноко буть самій.
Як світило ясне сонечко удень,
Птахи їм співали радісно пісень.
Піднімав на крилах весну вітерець.
Було щастя для закоханих сердець.
Та коли приходив час її до сну,
Шепотів:" Без тебе люба не засну.
Буду сон твій моя весно берегти,
Бо для мене найдорожча тільки ти".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862718
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)