Така любов, єдина, до безтями...
Така любов...німіють пальці рук...
Я пам'ятаю...Ви зайшли до зали...
І серця нестихаючого стук.
Той погляд Ваш назажди і донині.
Той погляд, як і зараз, в перший раз.
Ми танцювали. Досі пісня лине.
Ви запросили: "Можна, панно, Вас?"
Єдиний раз буває в серці літо,
Єдиний раз ВЕЛИКІ почуття.
І можна довго маятись по світу,
Так довго, що мине усе життя.
І можна в мить згубити Ваші руки,
І можна вмить не вслухатись в слова.
Та нам навіщо ці нестерпні муки?
Адже до щастя стежка лиш одна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863080
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2020
автор: Таїсія Шашилкіна