***
Сад убравсь одежиною білою,
видно буйне цвітіння здаля.
Вже щасливою породіллею
усміхається в небо земля.
Шаленіє барвисте та врунисте
у довкіллі зело молоде,
і пишається присмаком юності
на лиці ластовиння руде.
Ці небажані сонця відмітини
не вдалось відбілити ніяк.
Та махнула рукою, як тільки-но
полюбив їх красивий юнак.
Заглядаю в люстерко і згадую
найщасливіші сонячні дні,
й не дивуюсь, що більше досадою
не було ластовиння мені.
25.01.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863154
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2020
автор: Галина_Литовченко