Вони не помічають часу

Десь  там,  за  відтінками  тиші,
Де  навіть  Всесвіту  нема,
Сніги  свої  сюжети  пишуть.
Нічого  дивного.  Зима.

Десь  тут  пригрілись  полюсами
(від  того  білий  струм  тече)
Він  і  вона  –  дві  амальгами.
Ще  ближче,  щонайближче.  Ще.

День  сніг  і  світло  стиха  гасить.
Повітря  –  кольору  вина.
Вони  не  помічають  часу.
Вони  в  собі  шукають  дна…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863269
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2020
автор: Стяг