А на моїй землі іде війна,
Стріляють танки і ревуть гармати.
Сповита горем, в чорному вбранні,
Сльозами вмилась не одна вже мати.
Найкращі з кращих падають від куль,
Грудьми своїми землю прикривають.
Сумним набатом в селах і містах
Звучать слова: « Герої не вмирають!»
Вони живуть навіки у серцях
І в пам’яті народу України.
І не дозволять нашим ворогам
Перетворить Вітчизну на руїни.
Ми вистоїм. Здолаємо катів,
Як маків цвіт, розквітне Україна!
На тих місцях, де йдуть тепер бої,
В земнім поклоні схилиться калина.
Світлана Чабан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863304
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 01.02.2020
автор: Світлана Чабан